Як відбувається розділ кредитних зобов'язань при розлученні
Сім'я - це загальний бюджет, спільна власність, рівні права і обов'язки. Ці правила діють тільки в тому випадку, якщо відносини між людьми офіційно зареєстровані, тобто вони одружилися. У період спільного проживання чоловік і дружина часто беруть позики в банках. Це можуть бути споживчі кредити на покупку побутової техніки або автокредити, але в більшості випадків це іпотека - позика на покупку житла, яке стає заставою по ній.
Усі кредитні зобов'язання подружжя, оформлені у шлюбі, визнаються загальними. При цьому не особливо важливо, на чоловіка або на жінку оформлена позика. Бюджет загальний, всі доходи і витрати загальні, значить, і борги повертати теж повинні разом. Проблеми виникають зазвичай при розлученні. У цьому випадку має значення, хто основний позичальник за кредитним договором, хто користується придбаної на позикові гроші річчю, у кого залишиться предмет після розставання, хто в змозі погашати заборгованість перед банком або іншими кредиторами?
Розділ кредитних зобов'язань відбувається за рішенням суду, за згодою сторін або за шлюбним договором. При цьому до уваги приймається думку кредитора, який перевіряє здатність позичальника погасити борги. Іноді тільки один з подружжя в змозі виробляти виплати банку, а іноді після розлучення кредитоспроможність обох позичальників сумнівна.
Позики і шлюбний контракт
Суть цього договору в тому, що до або після весілля люди укладають угоду про розподіл власності між подружжям. У ньому можна прописати, які витрати несуть чоловік і дружина на утримання спільного майна. Якщо людині після розлучення дістається машина, то і автокредит теж повинен платити він. Якщо хтось з подружжя не буде виконувати свої зобов'язання перед банком, то кредитор може звернутися на його майно для стягнення боргів. При наявності шлюбного договору судові пристави не зможуть заарештувати майно другого чоловіка.
Шлюбний контракт не може бути укладений після розірвання шлюбу. Багато людей вдаються до такого прийому при наявності боргів за кредитами, але їм це не допомагає. Якщо дружина є позичальником, а чоловік - поручителем, тоді кредитор може звернутися на його майно, не беручи до уваги шлюбний контракт. За законом у разі утворення боргів по позиках у позичальника поручитель зобов'язаний оплатити половину заборгованості, відсотків по ній, штрафів, пені та неустойок. Якщо він не виконує свої зобов'язання, то банк звертається на його власність.
Розділ зобов'язань за Сімейним кодексом
У сімейному законодавстві закріплений такий же принцип поділу зобов'язань за боргами при розлученні, що і для майна, тобто в рівних частках між чоловіком і дружиною.

Розділ майна при розлученні.
Але можливі й інші варіанти розподілу. Громадяни при розірванні шлюбу можуть укласти угоду, в якій буде прописано, хто буде оплачувати борги по кредитах.
Наприклад, побутова техніка, куплена на позикові гроші, залишається у дружини. Тоді і всі кредити за ним повинна оплачувати вона. Так буде справедливо. Чоловік забирає транспортний засіб, придбане з використанням автокредиту. Тоді й борги за автомобіль теж залишаються за ним. Це найпростіший і правильний варіант поділу платежів по кредитах, але не завжди все проходить гладко, часто виникає ряд проблем.
- По-перше, чоловік забирає машину, а автокредит оформлений на дружину?
- По-друге, якщо чоловік є позичальником, а жінка - поручителем?
- По-третє, позичальник - дружина, а поручитель - свекруха?
Ось в таких випадках потрібно звертатися в банк або іншу організацію, де отримували позику, і переоформляти кредитні договори, порука, застави. Для цього потрібно звернутися до кредитора з письмовою заявою і прикласти всі необхідні документи, які знадобляться для переоформлення. Список цих документів краще взяти в банку. Якщо не вийде переоформити позику, то можна вчинити по-іншому. Колишній чоловік бере позику і погашає існуючий борг.
Якщо компромісу досягти не вдається, то потрібно йти в суд. До позовної заяви потрібно прикласти кредитний договір, чеки, що підтверджують покупки, і т.д. Дуже складно розділити зобов'язання по кредитних картах, так як складно довести, що саме ці гроші витрачали разом. Позички, які брали батьки і віддавали дітям, не можна розділити при розлученні, так як вони не визнаються спільними зобов'язаннями. Так що, якщо свекруха взяла гроші в борг і передала їх синові і невістці, то при розірванні шлюбу цей кредит так і залишиться за свекрухою.
Розлучення і іпотека
Багато сімей купують житло із залученням позикових коштів. Як правило, це довгострокові позички на 10-25 років. Іноді щомісячний платіж по кредиту становить половину загальних доходів сім'ї. Наприклад, заробітна плата дружини спрямовується на погашення боргу, а всі інші витрати - за рахунок доходів чоловіка. Може бути й таке, що тільки один з подружжя має достатньо пристойну заробітну плату, а другий - маленьку.
Зобов'язання по іпотеці діляться так само, як і житло, придбане за рахунок позикових коштів. Наприклад, якщо по 1/2 кожному, то і платіж по іпотеці розподілиться між чоловіком і дружиною в такій же пропорції. При цьому велике значення має думка банку. Так як сума боргу при іпотечному кредиті значна, для переоформлення договору з позичальниками банк перевіряє здатність кожного з них погасити борг. Бувають ситуації, коли хтось із подружжя не в змозі погашати заборгованість.
Наприклад, після розлучення чоловікові дісталася 1/3 квартири, а дружині 2/3. Щомісячний платіж по іпотеці на сім'ю становив 24000,00 руб. Тепер чоловік повинен платити 8000,00 руб., А дружина - 16000,00 руб. Заробітна плата жінки всього 17000,00 руб., Тобто вона не в змозі платити. У такому випадку банк може запропонувати їй збільшити термін користування позикою або продати її частку житлового приміщення, погасити всі борги, а решту грошей передати їй.