Які бувають стилі музики?

які бувають стилі музикиЯкі бувають стилі музики? Музичний стиль - поняття ємне і багатогранне. Його можна визначити як образне єдність, сукупність засобів вираження художнього та ідейного змісту за допомогою мови музики.

Поняття стилю музики настільки широко, що сама самої напрошується його конкретизація: цей термін відносять як до різних епох, жанрів, напрямам і школам, так і до окремих композиторам і навіть виконавцям. Спробуємо розібратися в тому, які бувають стилі музики.

Стиль епохи

Поняття стилю епохи акцентує увагу на історичному аспекті. Існує багато класифікацій, одні з яких виділяють найбільш великі історичні епохи в розвитку музики (Відродження, бароко, класицизм, сучасність і т. Д.), А інші, навпаки, дроблять історію музики на відносно невеликі періоди, виділені раніше іншими мистецтвознавчими дисциплінами (романтизм , імпресіонізм, модернізм та ін.).

Класичним прикладом стилю епохи є музика бароко, характерні риси якої - інтерес до внутрішнього світу особистості, драматизм, контрастне зображення сил природи, розвиток опери та інструментальної музики (К. Монтеверді, А. Вівальді, Г.Ф. Гендель).

Жанровий стиль

Стиль жанру відображає специфіку змісту, музичних прийомів і особливостей тих чи інших музичних жанрів, які, в свою чергу, можуть класифікуватися по різних підставах.

Тому поняття стилю найбільш прийнятно для тих жанрів, в яких яскраво виражені найбільш загальні риси. Сюди можна віднести жанри, в основі яких лежить народна музика (різні обрядові пісні, народні танці), церковні піснеспіви, романси.

Якщо ж брати твори великих форм (Опера, ораторія, симфонія і т. П.), То і тут стиль жанру завжди явно прочитується, незважаючи на те, що на нього накладаються стилі епохи, напрями та авторський стиль.

А от якщо композитор придумує який-небудь новий жанр, то в цьому випадку риси жанрового стилю відразу встановити складно - для цього має пройти час, протягом якого з'являться й інші твори в такому ж жанрі. Так було, наприклад, з «піснями без слів» Мендельсона. Погодьтеся, дивна пісня без слів, однак після його 48 зразків п'єс у цьому жанрі і інші композитори стали сміливо називати свої п'єси таким же ім'ям.

Стиль музичного напрямку

Стиль музичного напрямку багато в чому перегукується зі стилем епохи: адже деякі напрямки розглядаються музикознавцями як цілі епохи в музиці.

Але є й такі напрями, для яких можна виділити властиві тільки їм стилістичні нюанси. До таких належить віденська класична школа (Л. ван Бетховен, Й. Гайдн, В.А. Моцарт). Класичне напрямок характеризується простотою, виразністю, багатим гармонійним мовою, детальним розвитком теми.

Говорячи про те, якими бувають стилі музики, не можна пройти повз національних особливостей.

Національний стиль

Основою національного музичного стилю є фольклорне начало. Багато великі композитори надихалися народними мелодіями, вплітаючи їх у свої творіння. Деякі твори навіть мають відповідні назви (наприклад, угорські рапсодії Ф. Ліста, «Угорські танці» Й. Брамса, «Норвезькі народні пісні і танці для фортепіано» Е. Гріга, «Арагонська хота» М.І. Глінки). В інших народні мотиви стають провідними темами (наприклад, «У полі береза стояла» у фіналі Четвертої симфонії П. І. Чайковського).

Якщо підійти до питання про те, які бувають стилі музики, з точки зору композиторських шкіл, окремих композиторів і музикантів, то можна виділити ще кілька музичних стилів.

Стиль об'єднання композиторів

Якщо композиторській школі властива висока ступінь спільності художніх прийомів, то логічно виділити і стиль, притаманний цій школі.

Можна говорити про стилі поліфонічних шкіл епохи Ренесансу, про стилі різних італійських оперних шкіл XVII століття або стилях інструментальних шкіл XVII-XVIII століть.

В російській музиці XIX століття теж існувало творче об'єднання композиторів - знаменита «Могутня купка». Стильова спільність у входять в цю групу композиторів проявлялась у єдиній лінії розвитку, виборі сюжетів, опорі на російський музичний фольклор.

Стиль окремого композитора

Композиторський стиль - поняття, яке набагато простіше конкретизувати, адже творчість будь-якого композитора обмежено порівняно невеликим тимчасовим періодом і певними тенденціями музичної епохи. Так, буквально по перших тактів можна дізнатися, наприклад, музику Моцарта чи Россіні.

Природно, що композитор, як і будь-яка людина, протягом життя змінюється, і це накладає відбиток на стиль його творчості. Але якісь стильові риси все одно залишаються незмінними, притаманними тільки йому, є своєрідною «візитною карткою» автора.

Виконавський стиль

Виконавське мистецтво засноване на індивідуальній манері виконання музиканта, який по-своєму інтерпретує задум композитора. Виконавський стиль проявляється в емоційній забарвленості виконання творів того чи іншого автора.

Яскравими прикладами тут є ті композитори, які були до того ж і музикантами-віртуозами. Це і Нікколо Паганіні, який дивував слухачів бездоганною технікою і незвичайними прийомами гри на скрипці, і блискучий піаніст Сергій Рахманінов, справжній лицар музики, який підпорядковував мелодійну канву строгому ритмічному малюнку.

Ось які бувають стилі музики. Цей список, звичайно, можна доповнити класифікацією і з інших підстав, так як світове музичну спадщину велике і різноманітне.